Для нашої сім'ї День Перемоги був самим дорогим святом. Ми завжди збиралися поздоровити маму з цим світлим днем. Тато, на жаль, давно вмер.
У цьому році виповнюється 75 років з дня закінчення цієї кривавої, жорстокої війни.
Вже немає й моєї мами, і я хочу просто згадати про моїх рідних, кращі роки яких припали
на такий важкий час.
Тато, Полянський Володимир Микитович, у 1941 році закінчив медучилище в Одесі, а мама, Полянська(Красуліна) Марія Титівна - медичну школу у Курській області. Їм було відповідно- 20 і 18 років.
Зустрілись вони на фронті . Служили у 13 армії І Українського фронту, 280 Конотопсько-Коростинській Червонопрапорній Ордену Суворова стрілковій дивізії 304 окремого медико-санітарного батальйону.Закінчили війну в Берліні. Обоє нагороджені орденами і медалями.
Після війни працювали в лікарні с.Маяки Біляївського району.
Тато помер у 1970 році, мама останні 7 років жила в с. Барабой, померла у 2013 році.
Ось воєнні фото моїх батьків.
Тато зі своєю мамою 1946 рік
Мама у лікарні після війни
Мама зі своїми правнуками, 2007рік
Нагороди моєї мами
У цьому році виповнюється 75 років з дня закінчення цієї кривавої, жорстокої війни.
Вже немає й моєї мами, і я хочу просто згадати про моїх рідних, кращі роки яких припали
на такий важкий час.
Тато, Полянський Володимир Микитович, у 1941 році закінчив медучилище в Одесі, а мама, Полянська(Красуліна) Марія Титівна - медичну школу у Курській області. Їм було відповідно- 20 і 18 років.
Зустрілись вони на фронті . Служили у 13 армії І Українського фронту, 280 Конотопсько-Коростинській Червонопрапорній Ордену Суворова стрілковій дивізії 304 окремого медико-санітарного батальйону.Закінчили війну в Берліні. Обоє нагороджені орденами і медалями.
Після війни працювали в лікарні с.Маяки Біляївського району.
Тато помер у 1970 році, мама останні 7 років жила в с. Барабой, померла у 2013 році.
Ось воєнні фото моїх батьків.
Квітень- травень 1945 року
Тато зі своєю мамою 1946 рік
Нагороди моєї мами
Мама розповідає правнучці Маші про війну
