Цей трагічний тридцять... чорний

       Голодомор - це сумна і страшна сторінка нашої історії, яка впливає на нас із покоління в покоління.Зараз ми вдячні старшому поколінню за те, що вони знайшли в собі сили вижити і дати життя нам. Наразі треба говорити про цей трагічний період , щоб рухатися вперед.                                                                                                                            Про події 1932-33 років слухали учні 4 - б класу. В доступній формі дітей  було ознайомлено з причинами Голодомору. Вони побачили том Мартирологу Одеської області, в якому записані 37761 призвіщ   померлих від голоду. Ці дані взяті з архіву книг реєстрів громадянського стану. Характерно, що причини смерті тисяч людей були придумані: пневмонія, сердцевий напад, крововилив у мозок, дизентерія тощо.                           Учні прослухали записи розповідей  свідків тих часів,що вижили. Вони зрозуміли, чому дорослі так бережливо ставляться до хліба.

                                                               

                          

Голодомор - 33

   1932 - 1933. Найчорніший день в історії України. У світі не зафіксовано голоду подібного тому, що випав на долю найродючішої країни світу. Пам'яті мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю від голоду,заподіяного сталінським тоталітаризмом у 1932-1933 роках; пам'яті українських сіл і хуторів, які щезли з лику землі після найбільшої трагедії XX століття, прсвячується ця виставка.

                                                                         

                                                                                                     

"Він світив як сонце" Максим Рильський

          Остап Вишня (Губенко Павло Михайлович, 1 (13) листопада 1889, хутір Чечва, Сумська область — 28 вересня 1956, Київ) — український письменник, новеліст, класик сатиричної прози ХХ ст.

 Неймовірний талант і неймовірна людина. У постаті Остапа Вишні поєдналися внутрішня доброта і відчайдушність, патріотизм і співпережиття, ніжність і трагізм. Він пережив заслання і переслідування, смерть дружини і нерозуміння сина. Він усміхався і залишався вірним — собі, рідним і державі!                                                                                                 Є кілька версій того, чому письменник Павло Губенко вирішив обрати для себе такий «ягідний» псевдонім. Співробітники музею Остапа Вишні вибір імені письменником пояснюють любов’ю до творчості Миколи Гоголя, зокрема, захопленням романом «Тарас Бульба».

Вибір прізвища пов’язують з банальною любов’ю до цих ягід. Згідно з іншою версією, вибір пояснюється звичайним приємним звучанням псевдоніма. Деякі експерти бачать у прізвищі захоплення творчістю Шевченка, в знаменитому творі якого фігурують ці дерева разом з хрущами.