Щороку 24 травня в Україні традиційно відзначають День слов'янської писемності і культури, вшановуючи творців слов’янської абетки святих Кирила і Мефодія.
Святі рівноапостольні брати Кирило і Мефодій походили із знатного роду і проживали в грецькому місті Солуні. Брати були православними ченцями і слов'янську абетку створили в грецькому монастирі.
Вважається, що слов'янська писемність була створена у IX столітті, приблизно в 863 році. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на честь Костянтина, який прийняв чернецтво під ім’ям Кирила. Його старший брат Мефодій допомагав у цій справі.
Кирило, обдарований з дитинства, досконало опанував науки свого часу і вивчив багато мов. Він створив слов'янську абетку на основі грецької, адаптуючи її для точного передання слов'янських звуків. В результаті були створені дві абетки – глаголиця і кирилиця.
Вшанування пам’яті святих братів було досить поширене серед слов'янських народів, але згодом дещо забуте через історичні та політичні обставини. На початку XIX століття, з відродженням слов’янських народностей, відновилася й пам’ять про слов’янських первоучителів.
У середньовічній Європі слов'янська мова стала третьою після грецької та латинської, через яку поширювалося слово Боже. Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила і Мефодія та їх учнів підняла освіту і спільну культуру слов'янських народів на високий рівень, заклавши основи церковнослов'янської писемності та літератури.
Брати переклали слов'янською мовою Євангеліє, Апостол і Псалтир.
Немає коментарів:
Дописати коментар