День слав'янської писемності та культури

        Щороку 24 травня в Україні традиційно відзначають День слов'янської писемності і культури, вшановуючи творців слов’янської абетки святих Кирила і Мефодія. 

Святі рівноапостольні брати Кирило і Мефодій походили із знатного роду і проживали в грецькому місті Солуні. Брати були православними ченцями і слов'янську абетку створили в грецькому монастирі.

Вважається, що слов'янська писемність була створена у IX столітті, приблизно в 863 році. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на честь Костянтина, який прийняв чернецтво під ім’ям Кирила. Його старший брат Мефодій допомагав у цій справі.

Кирило, обдарований з дитинства, досконало опанував науки свого часу і вивчив багато мов. Він створив слов'янську абетку на основі грецької, адаптуючи її для точного передання слов'янських звуків. В результаті були створені дві абетки – глаголиця і кирилиця.

Вшанування пам’яті святих братів було досить поширене серед слов'янських народів, але згодом дещо забуте через історичні та політичні обставини. На початку XIX століття, з відродженням слов’янських народностей, відновилася й пам’ять про слов’янських первоучителів.

У середньовічній Європі слов'янська мова стала третьою після грецької та латинської, через яку поширювалося слово Боже. Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила і Мефодія та їх учнів підняла освіту і спільну культуру слов'янських народів на високий рівень, заклавши основи церковнослов'янської писемності та літератури.

Брати переклали слов'янською мовою Євангеліє, Апостол і Псалтир. 

                                                       

Безпека на дорозі - безпека життя

         З настанням літа діти більше часу проводять на вулиці: більше грають, зустрічаються із друзями, катаються на велосипеді і починають забувати про правила безпечного поводження на дорозі. Через це літо - один із найважчих періодів у транспортному житті міста і села, і щоб запобігти дитячому дорожньому травматизму, необхідно щоденно нагадувати дітям правила дорожнього руху.                                                                                        То ж і сьогодні  учні 3 - б класу пригадали правила поводження на дорозі, показували на схемі,як переходити дорогу у певному випадку. У багатьох учнів є велосипеди, тому поговорили і про безпеку на дорозі велосипедистів. За безпеку на дорозі відповідають і водії, і пішоходи, тому  треба поважати один одного і не створювати аварійних ситуацій. З цим погодились всі учасники розмови.

                                                                   

                                                                                                                                           

Вишиванка - це документ українського народу

        Щороку у третій четвер травня в Україні відзначається Всесвітній день вишиванки. У 2024 році День вишиванки святкуємо 16 травня.

Вперше це свято відзначили у 2006 році, коли студентка Чернівецького національного університету запропонувала своїм одногрупникам прийти на заняття у вишитих сорочках. Ініціативу підтримали і викладачі, і студенти всього навчального закладу. Кілька років свято відзначалося тільки в стінах університету, а потім ця традиція поширилася і по інших містах України.

Особливе значення День вишиванки має під час повномасштабної війни Росії проти України. Одягнена вишиванка 16 травня – символом незламності українського духу, заявою на весь світ про те, що українці – вільний народ.  

             Учні 3 б класу сьогодні поповнили свої знання про українську вишиванку. Вони взнали, що вишивка в Україні існувала ще до нашої ери. Познайомилися з тематикою вишивки. Дивувалися, що в давнину селянки мали від 30 до 100 вишиванок, залежно від матеріального статусу сім'ї. Роздивилися безліч узорів вишивки у книзі "Українська вишивка" В кінці зустрічі розмалювали намальовані вишиванки на свій смак.

                                                                           

Сьогодні - День Європи

 Традиція святкування Дня Європи була започаткована багато років тому. Її метою є відзначення миру і єдності народів, які населяють європейський континент.

Цьогоріч Україна вдруге відзначатиме День Європи 9 травня.

Ця дата – чудова нагода висловити вдячність Європейському Союзу за підтримку та допомогу для протистояння російській збройній агресії. Зараз ми на шляху до перемоги у боротьбі за незалежність, демократію та відновлення миру!

                                                               

Пам'ятаємо. Перемагаємо.

 

8 травня в Україні і світі святкують День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Цей день присвячений пам'яті жертв Другої світової війни і є частиною міжнародного вшанування. Він був встановлений згідно із законом України "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 - 1945 років".

Цей день має на меті вшанувати пам'ять всіх жертв війни, а також нагадати про важливість примирення та миру. Символом цього дня є червоний мак, який є міжнародним символом пам'яті жертв усіх військових і цивільних збройних конфліктів. Гаслом пам'ятних днів є "1939 - 1945. Пам'ятаємо. Перемагаємо".

Дзвони Чорнобиля

 Чорнобиль...Сьогодні це слово знає увесь світ.Слово це стало символом горя і страждань, покинутих домівок.                                                                                                       Минуть десятиліття, а чорний день Чорнобильської трагедії все одно хвилюватиме людей: тих,кого він зачепив недобрим крилом, ітих, хто народився далеко від покривдженої землі.                                                                                                                              Кажуть,час лікує, затягує рани. Насправді, нічого він не лікує. Просто біль відходить кудись глибоко в серце, приживається там, освоюється, і нікуди від цього не дітися..

                                                                      

Пам'ять та шана

             Взавтра в Україні відзначають 38-му річницю аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала однією з найстрашніших катастроф за всю історію ядерної енергетики.

25 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС мали експериментально зупинити четвертий енергоблок, щоб вивчити можливості використання інерції турбогенератора в разі втрати електроживлення. Попри те, що технічні обставини не відповідали плану випробування,  його  не скасували.

Експеримент почався 26 квітня о 01:23. Ситуація вийшла з-під контролю. О 01:25 з інтервалом у кілька секунд прогриміли два вибухи. Обшивка реактора повністю зруйнувалася, а через відсутність захисної оболонки більше 60 т радіоактивних речовин піднялись у повітря.

Вночі 26 квітня о 1:23 на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний вибух. Першими жертвами аварії стали 2 працівника станції, а остаточну кількість загиблих навряд чи коли-небудь буде названо.

Після 38 років з дня аварії на АЕС у Чорнобилі її причини залишаються лише теоріями.              Напередодні цієї трагічної дати учні 3 б класу прослухали розповідь про те, що сталось у той весняний день. Діти подивились знімки Ігоря Костіна, зроблені ним у перші дні трагедії Задавали багато питань: навіщо будувати такі небезпечні електростанції, що зараз з людьми, які виїхали звідти,чи врятує від небезпеки саркофаг? тощо